Посада глави Міноборони країни яка воює – особлива. Щоб зрозуміти, наскільки готовий до цих викликів Рустем Умеров і як він їх долатиме, «ОстроВ» проаналізував його річну роботу головою Фонду державного майна України (ФДМУ). Керівник. Не продавець На цю посаду Верховна Рада призначила Р.Умерова 7 вересня 2022 р. Він став першим за останні 20 років керівником ФДМУ, який своїм головним завданням бачив не розпродаж держмайна (що більше продамо – то краще), а ефективне управління ним. Якщо дуже коротко, здійснити задумане Р.Умерову не вдалося. Щоправда, і мета була по-справжньому глобальна. Новий голова ФДМУ хотів повністю реформувати модель управління державними активами, створивши Суверенний фонд. Подібні державні структури з різними назвами (Фонд національного багатства, Фонд національного добробуту тощо) давно існують та успішно працюють у Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Об'єднаних Арабських Еміратах тощо. Р.Умеров відомий своїми зв'язками із керівництвом цих близькосхідних країн. Тому він має чітке розуміння, як діє такий державний інвестиційний механізм. Через місяць після призначення новий голова ФДМУ в інтерв'ю ЗМІ зазначав, що його першочергове завдання – створити "один-єдиний орган, який замість 151 органу управління керуватиме державним майном". "Ми повинні розробити інституційну інвестплатформу, або інвестфонд, який займатиметься функціоналом, продуктами і зможе роз'яснити суспільству, що зараз ми маємо закрити історію з малою приватизацією та великою приватизацією, щоб запровадити подальші практики", – наголошував Р.Умеров. За його словами, для цього у держвласності треба залишити близько 100 підприємств, з яких приблизно 50 буде віднесено до комерційного спрямування. "Саме ці 50 підприємств слід включити до Суверенного фонду. Наразі капіталізація цих підприємств близько $40-50 млрд. За 10 років професійна команда управлінців зможе підвищити її до $150-200 млрд, які приноситимуть щороку 10 або 20% прибутковості", – пояснював голова ФДМУ. Про створення такого фонду президент Володимир Зеленський говорив ще 2021 р. Тому можна констатувати, що ініціатива Р.Умерова мала підтримку на найвищому рівні. Але... Наприкінці березня ц.р., через понад півроку після призначення, голова ФДМУ в інтерв'ю ЗМІ анонсував початок розробки законопроекту про Суверенний фонд у III кв. Тобто впритул взятися за свою головну мету він просто не встиг. Як це часто буває у управлінців високого рівня, всі сили йдуть на вирішення (важливих) поточних завдань. На стратегічні не лишається часу. Аналіз показує, що найбільше Р.Умеров зміг зробити за перші 6 міс. після призначення. За його словами, за цей час ФДМУ об'єднав в управлінні понад 2300 підприємств, 65% усіх держкомпаній. У вересневому інтерв'ю ЗМІ (вийшло за день до призначення головою Міноборони) голова ФДМУ також говорив про все ті ж понад 2300 держпідприємств, переданих Фонду. Тобто, консолідація державних активів у межах одного відомства явно зупинилася. З цілком очевидних причин. Наївно думати, що реформатор зі свіжими прогресивними ідеями може прийти в таке специфічне відомство, як ФДМУ – і всі аплодуватимуть цим ідеям. Бо будь-які зміни зачіпають чиїсь шкурні економічні інтереси. Яскравим прикладом такої протидії може бути спроба зміни керівництва ПАТ "Центренерго" – держкомпанії, яка об'єднує Трипільську, Зміївську та Вуглегірську теплоелектростанції (остання знаходиться на окупованій території). У серпні Фонду вдалося змінити 2 з 4 членів наглядової ради компанії та призначити нового генерального директора. Однак ці рішення зборів акціонерів, ініційованих ФДМУ, були відразу оскаржені в Господарському суді Києва. Остаточного вердикту ще немає. Але є ухвала про зупинення дій ФДМУ на час розгляду. Яке загрожує затягнутися на невизначено довгий час у кращих традиціях «непідкупної» української Феміди. Більше того, зацікавлені ЗМІ (опублікована новина за версту віддає "замовленням") за день до призначення Р.Умерова міністром оборони повідомили про відкриття Національною поліцією кримінального провадження щодо керівництва ФДМУ. За підозрою у порушенні трудового законодавства через звільнення тих самих 2 членів наглядової ради "Центренерго". Найцікавіше у цій новині (наводиться скріншот офіційного документа) – що кримінальну справу Нацполіція відкрила після перевірки… проведеної за дорученням Дениса Шмигаля. І тут треба розуміти, що прем'єр не роздає подібних доручень пачками щодня. Тобто, щонайменше сам глава уряду (а не "простий" кабмінівський чиновник) знає про цю ситуацію і розібрався в ній, перш ніж підписати відповідний документ. А це, у свою чергу, може говорити лише про одне. Про конфлікт шкурних інтересів довкола "Центренерго". Іншими словами, про боротьбу за вплив на діяльність цієї держкомпанії (читай за контроль над її фінансовими потоками) на найвищому рівні. Це лише один, хоч і дуже наочний приклад того, з чим доводилося стикатися Р.Умерову на посаді голови ФДМУ. Але чи по-іншому буде в Міноборони? Неоране поле В інформаційному полі до повномасштабної війни Міноборони регулярно "спливало" у рамках корупційних скандалів. Головним чином, це були закупівлі палива та харчування для військових за завищеними в рази цінами. У "своїх" фірм, зрозуміло. Зараз із цілком ясних причин цей негатив із інформаційного поля прибрали. Але це не означає, що рівень корупції у військовому відомстві хоч якось знизився. Крім того, Міноборони має велику кількість ремонтних заводів, лісгоспів та агропідприємств. Усі ці активи багато років працювали "на кишеню" своїх директорів та міністерських чиновників. Не на державу. Очевидно, що саме цій сфері Р.Умеров, як фахівець у галузі управління держвласністю, приділятиме особливу увагу. Мета одна: ліквідація схем. Оскільки під час війни продовжувати "годувати" корупціонерів, які "присмокталися" до держпідприємств (у даному випадку Міноборони) – надто велика розкіш для держави. Чи впорається новий міністр із цим завданням? Як мінімум, на посаді голови ФДМУ у нього непогано виходило. За рік його роботи економічний ефект від 2,3 тис. держпідприємств, переданих в управління Фонду, за словами самого Умерова, становив 13 млрд. грн. Вдалося вивести на прибуток 45 підприємств (які раніше декларували фіктивні збитки), ще 5 – у беззбитковість. За результатами аудитів, ініційованих Р.Умеровим, на 77 держпідприємствах було змінено недобропорядних керівників. І нехай нікого не бентежить така величезна різниця в цифрах: 2300 та 77. Справа в тому, що щонайменше 1500 переданих Фонду підприємств давно не працюють і, по суті, існують лише на папері. Чинних активів у держави не так уже й багато насправді. Крім того, ФДМУ під керівництвом Р.Умерова отримав економічний ефект у 2,3 млрд грн. (за півроку) завдяки запобіганню шахрайських схем щодо оцінки нерухомого майна. На держпідприємствах під управлінням Фонду зупинено сумнівні операції на 500 млн. грн. "Щоб не вдаватися до подробиць, можу навести кілька прикладів. На одному з видобувних підприємств відвантажили товар на $3 млн посереднику. Посередник за цей товар не розрахувався, а підприємство навіть позов до суду за 3 міс. не подало. Простіше кажучи, держава подарувала сировину на $3 млн сумнівній компанії-посереднику. Хоча за договором держпідприємство не мало права відвантажувати продукцію без 100% передоплати. Інший приклад: результати аудиту виявили факти нестачі сировини на підприємстві на 23 млн грн. Таких прикладів багато", – говорив Р.Умеров у березневому інтерв'ю. Навряд чи ситуація на підприємствах Міноборони дуже відрізняється від описаної вище. Тому можна припустити, що одним із перших кроків нового міністра будуть аудити на підвідомчих заводах. Як це він робив у Фонді держмайна. Також без уваги не повинно залишитися земельне питання. Оскільки у розпорядженні Міноборони є відомчі ліси та сільгоспугіддя, що здаються в оренду. "Довгий час використання цих земель відбувалося за "сірими" схемами. Наприклад, в обмін на розподіл прибутку оформлялися договори обробітку землі на один рік. Після збирання врожаю на папері знижувалася врожайність. І, відповідно, прибуток. Різницю між фактичним доходом та прибутком "на папері" орендарі ділили з керівниками цих держпідприємств. Результат – щорічно держбюджет втрачав мільярди гривень", – пояснював тодішній голова ФДМУ у вересневому інтерв'ю. На його думку, припинити цю практику можна шляхом перенесення здачі земельних ділянок в оренду на відкриті електронні торги в системі "Прозорро". Очевидно, що на новій посаді Р.Умеров продовжить "продавлювати" це питання. Як голова Фонду держмайна, він хотів запустити оренду держземель на "Прозорро" з січня 2024 р. Також можна припустити, що за нинішнього міністра військове відомство таки позбудеться хоча б частини непрофільних активів (заводів, лісгоспів та агропідприємств) і передасть їх в управління ФДМУ.
